График работы

График работы поддержки Enguide

РусскийУкраїнська
Hat 3108 0

Інтерв'ю з Антоном Шпігуновим. Самоосвіта, проекти, англійська

Інтерв'ю з Антоном Шпігуновим. Самоосвіта, проекти, англійська

Як довго потрібно вивчати англійську мову, щоб оволодіти нею досконало? І що таке - ця сама досконалість? Про це та про багато іншого ми поговоримо з талановитою людиною, професіоналом у своїй сфері - перекладачем, ученим, координатором CSR програми Intel в Україні - Антоном Шпігуновим 

Як довго потрібно вивчати англійську мову, щоб оволодіти ним досконало? І що таке - ця сама досконалість? Про це та про багато іншого ми поговоримо з талановитою людиною, професіоналом в своїй сфері - перекладачем, ученим, координатором CSR програми Intel в Україні - Антоном Шпігуновим.

 

Чи часто ми зустрічаємо в нашому житті по-справжньому талановитих людей? І хто вони - талановиті люди? Чи можемо ми з упевненістю сказати про людину - вона, безумовно, талановита? Спірні питання, на них складно знайти однозначні відповіді. Канадський журналіст Малькольм Гладуелл, вивчаючи феномен таланту, сформулював правило «десяти тисяч годин», яке грунтується на твердженні того, що, якщо людина присвятила якомусь роду діяльності 10 тисяч годин - вона, безсумнівно, стане відмінним професіоналом в цій сфері, багато хто буде вважати її талантом. Чи так це, чи достатньо однієї практики для того, щоб стати талантом? Про це ми й хотіли поговорити з Антоном, не дивлячись на те, що він наполягав не називати його цим самим талантом. 

Антон, в першу чергу, хотілося б попросити тебе розповісти про себе, своє дитинство. Як на тебе вплинуло те, що з раннього віку ти вивчав англійську мову?

Народився я в Вінниці, а дитинство пройшло під шум самих різних машин - швейних на роботі у мами (вона була конструктором одягу) і величезних типографських на роботі у батька (він працював у друкарні при Вінницькому політесі). Англійську я дійсно почав вивчати з раннього дитинства, правда, що саме мені викладали в дитячому садку - не пам'ятаю. Перший спогад про англійську мову з свідомого життя відноситься до періоду молодшої школи. Батько обіцяв давати мені короткостроковий допуск до комп'ютера, а саме - до відеогри «Doom», якщо я буду приносити хороші оцінки. Ось я і приносив: хороші з математики та літератури, відмінні - з англійської мови. Англійська мені давалася легко, та й мотивація була величезною: відеоігри, в які я грав тоді не були русифікованими. Доводилося розуміти все самому, тому і вчив англійську, а кращими вчителями були персонажі моїх ігор.

А шкільні вчителі? Якими вони були? Чи залишили слід у твоєму житті?

Викладач з англійської мови займалася зі мною додатково. Це не були репетиторські послуги - просто вона мене помітила і запропонувала більше часу приділяти англійській мові, абсолютно безкоштовно. Відмінний педагог. На заняттях ми читали тексти, які я повинен був переказувати, а додому задавала прочитати книгу і підготуватися до усного переказу певних глав. 

Завдяки заняттям зі шкільним педагогом ти виграв грант за програмою FLEX і провів цілий рік в Нью-Джерсі (США)?

Так, звичайно, завдяки тому, що моя вчителька займалася зі мною і того, що я дійсно дуже захоплювався англійською. Хочу тільки зауважити, що підготовка до будь-якого іспиту повинна проходити на два фронти: потрібно збільшувати обсяг знань з предмета і, обов'язково, готуватися до формату певного іспиту. Це, до речі, я можу сказати про всі іспити - від Кембриджських до TOEFL та IELTS. Якщо хочете здати, наприклад IELTS, то крім знання мови, Ви повинні вивчити формат іспиту, потренуватися розраховувати час, організовувати свою роботу, вивчити вимоги до відповідей на іспит. Підготовка до кожного іспиту - унікальна. Якщо хочеш здати його - готуйся до конкретного тесту, а не до іспиту з англійської взагалі. 

 

Що ти можеш розповісти про навчальний процес в США? Він сильно відрізняється від нашої системи освіти?

Так, відрізняється досить сильно. Вчилися ми у звичайнісінькій загальноосвітній школі, а як і в кожній школі будь-якої країни серед учнів є свої ботаніки, перші красуні класу, спортсмени, інтелектуали, двієчники. Але сам навчальний процес - це щось неймовірне. Ми вибирали ті предмети, які хотіли вивчати. Розкладу на тиждень не було, був розклад на день - список з 8-9 уроків, який просто повторювався в усі дні тижня.

В наших школах багато хто не люблять фізику-математику-хімію. Чому? Я, наприклад, відразу згадую нудний підручник з сотнею формул. В Нью-Джерсі у нас були калькулятори, за допомогою яких ми могли будувати графіки, на них ми навіть ігри завантажували. На лабораторних заняттях з хімії та фізики ми проводили різноманітні досліди. Такі уроки захоплювали, спогади про них залишилися в пам'яті надовго.

Найяскравіше враження від навчання в США?

Найяскравіше? Навіть не знаю. Це скоріше не враження, а відчуття. Відчуття дикого ритму життя. Всі мої знайомі, та й я сам були постійно чимось зайняті. Ми проводили півдня на уроках, потім - тренування, хобі, клуби захоплень. До спорту там, до речі, особливе ставлення: всі діти розподіляються в спортивні секції на початку року. Я із задоволенням відвідував заняття з плавання та тренажерний зал. Саме в США я захопився малюванням і дуже багато часу проводив за цим заняттям. 

Чи було бажання повернутися в Нью-Джерсі?

Я був не проти продовжити навчання в США. Але потім якось не склалося. Вступав до ВНЗ вже в Україні. Батьки наполягали на Вінницькому політехнічному, але я мріяв про те, що отримаю освіту в одному з київських університетів. Коли сказав батькам, що хочу поступати до столиці, вони не надто надихнулися моєю ідеєю. Батько не вірив в успіх моєї затії, а я відповів: «We will see», - і вступив до Київського Національного університет імені Тараса Шевченка.

Що сприяло твоєму надходженню в КНУ ім. Т. Шевченко? 

Я добре знав англійську, завдяки викладачам, власній завзятості й підтримці батьків. Наприклад, в 2004 я якраз зайняв перше місце на Всеукраїнській олімпіаді з англійської мови. У мене був великий досвід участі в різних тестах, олімпіадах, здачі іспитів, тому я майже не хвилювався, я знав, що поступлю. В університеті вивчав спочатку дві мови - англійську та німецьку. Потім захопився вивченням японської мови.

Захопився японською мовою? Як це сталося?

Коли я прийшов на пару з англійської мови, я зрозумів, що програму, яка була розрахована приблизно на перші два курси, я вже досить добре знаю. Мені не становило жодних зусиль готуватися до занять. У мене з'явилося дуже багато вільного часу, тому я почав шукати, чим би його заповнити. Друг вивчав японську мову, він мене і познайомив з викладачами. Я попросився бути присутнім на парах як вільний слухач. Викладачі спочатку здивувалися, але потім погодилися. Японська мова мені подобалася, я ходив на всі пари і старанно готувався до занять, крім того - брав участь у всіх конкурсах і тестах. Правда, на стажування до Японії мене так і не відправили - я відносився абсолютно до іншої кафедрі. 

Як ти удосконалював свою англійську під час навчання в університеті? Можливо, були якісь специфічні курси або розмовні клуби? 

На четвертому курсі почав відвідувати Toastmasters Ukraine - клуб в якому можна розвивати навички публічного виступу, спілкування, лідерські якості, ораторське мистецтво. Готувався до виступів серйозно - саме в цьому клубі мені показали, що в публічному виступі важливо абсолютно все: манера говорити, акцент, дикція, внутрішня впевненість, поза, жести, найменший поворот голови - все це може вплинути на вашого слухача, аудиторію. З кожним наступним виступом, я відчував, що зростаюн як професіонал. Дійсно, практика - велика сила. 

Закінчивши університет і отримавши чудовий багаж знань і навичок, реалізацією яких проектів ти зайнявся?

Працював перекладачем, в різних компаніях. Найчастіше в коло моїх обов'язків складалося з того, що я перекладав юридичні та фінансові документи. Зараз я працюю координатором програми Intel в Україні. Мова спілкування в компанії - англійська, на роботі у мене навіть існує щось на зразок діалекту, який ми іменуємо не інакше як «Intel speak», і складається цей діалект з особливої ​​термінології, скорочень і професійного сленгу. Я перший тиждень взагалі не розумів, про що говорять мої колеги. Потім звик. Робота цікава, я зараз реалізую себе в ролі менеджера, а не перекладача. 

Крім роботи, ти встигаєш викроювати час для поезії. Тобі подобатися писати? Про які хобі ти із задоволенням розкажеш?

Так, я люблю писати вірші. Але поетом себе ні в якому разі не називаю. До поета мені ще працювати і працювати. Адже головне для початківця - не злякатися труднощів. Крім поезії захоплююся фотографією - це, напевно, дає про себе знати моє дитяче захоплення малюванням.

Чи є час читати книги англійською мовою? Які улюблені?

Час для книг я намагаюся знаходити. Улюбленими книгами залишаються твори Айн Ренд. Причому я твердо впевнений, що Айн Ренд - контрреволюційний автор, вона викликає діаметрально протилежні відгуки читачів: її можна або дуже любити, або ненавидіти. У її книгах, як правило - повільна зав'язка, потім читач виявляє кілька сюжетних ліній, які в фіналі книги якимось незбагненним чином зливаються в одну. Книги Айн Ренд «The Fountainhead» і «Atlas Shrugged» - обов'язкові для прочитання всім тим, хто хоче створити свій бізнес. 

Антон, багато людей зараз роблять перші кроки у вивченні англійської мови, що б ти їм порадив? На що варто звернути увагу? 

Мотивація - це по-перше. І по-друге, і по-четверте, і по-десяте. І ще важливо усвідомлювати, що якщо ти берешся до вивчення мови, то це заняття ти плануєш не на день, не на місяць і, цілком можливо, не на один рік. Тому у людини повинна бути мета.

Заради чого варто вивчати англійську мову? Заради гарної роботи або поїздки за кордон, заради того, нарешті, щоб читати Чака Паланіка в оригіналі - та хіба мало про що ще люди мріють ...

Якщо є мета, то і процес навчання буде проходити легко. Можу порадити дивитися побільше серіалів англійською мовою. Я знав людину, який говорив з чистим американським акцентом жодного разу в житті не перетинаючи кордону нашої країни і не спілкуючись з носіями мови.

Як на мене, найбільш ідеальним варіантом вивчення мови залишається переїзд на постійне місце проживання в одну з країн, де англійська є мовою повсякденного спілкування.

Антон, дякує мо за цікаву бесіду. До зустрічей в рубриці Enguide.Interview
Не пропустіть англомовний блог Антона - anton.shpigunov.com 

Комментарии


    Додати коментар