Інфінітив в англійській мові: форми, правила та використання

Що таке інфінітив в англійській мові

Інфінітив — це неозначена форма дієслова, яка не вказує ні на час, ні на особу, ні на число. Фактично це відповідь на питання «що робити?» / «що зробити?». Саме з інфінітива починається формування більшості граматичних конструкцій в англійській мові.

У стандартному випадку інфінітив утворюється за формулою:

• to + дієслово.

Приклади:

• to analyse — аналізувати;
• to improve — покращувати;
• to organise — організовувати;
• to communicate — спілкуватися;
• to develop — розвивати;
• to decide — вирішувати.

Чому важливо розібратися з цією формою? Тому що інфінітив — це один із ключових елементів англійської граматики. Він використовується для вираження намірів, планів, бажань, емоцій, мети, прохань, зобов’язань та багатьох інших смислових відтінків.

Розглянемо кілька прикладів уживання інфінітиву:

• I want to improve my English. — Я хочу покращити свою англійську.
• She agreed to participate in the project. — Вона погодилася взяти участь у проєкті.
• They asked us to prepare a report. — Вони попросили нас підготувати звіт.

Форми інфінітива за часом та станом

В англійській мові інфінітив має кілька форм, які допомагають точніше передавати час, тривалість і стан дії. Він може бути активним (коли хтось виконує дію) або пасивним (коли дію виконують над кимось / чимось).

Загалом виділяють шість основних форм інфінітиву в англійській. Чотири з них належать до активного стану (Active Voice):

• Simple Infinitive — to + дієслово;
• Continuous Infinitive — to be + дієслово із закінченням -ing;
• Perfect Infinitive — to have + дієслово ІІІ форми;
• Perfect Continuous Infinitive — to have been + дієслово із закінченням -ing.

Ще дві форми інфінітива належать до пасивного стану (Passive Voice):

• Simple Passive Infinitive — to be + дієслово ІІІ форми;
• Perfect Passive Infinitive — to have been + дієслово ІІІ форми.

Тепер розберемося, як утворюються форми інфінітива в англійській мові в активному та пасивному стані.

Утворення форм інфінітива в активному стані (Active Voice)

В активному стані існує чотири форми інфінітива, і кожна виконує свою функцію.

Простий інфінітив (Simple Infinitive) утворюється за формулою to + дієслово. Він використовується тоді, коли дія відбувається одночасно з подією в основному реченні або має загальний характер, не прив’язаний до конкретного часу. Наприклад:

• I want to improve my English. — Я хочу покращити свою англійську.
• She is happy to see her colleagues again. — Вона рада знову бачити своїх колег.

Ця форма часто з’являється після дієслів на кшталт want, plan, decide, try, expect, promise, ask, prefer, continue, begin, а також після прикметників, що описують емоцію чи оцінку ситуації. Наприклад:

• It was generous of you to help. — Це було щедро з вашого боку допомогти.

Тривалий інфінітив (Continuous Infinitive) утворюється за формулою to be + дієслово із закінченням -ing. Він підкреслює тривалість дії, що відбувалася в певний момент, і часто використовується для опису припущень чи вражень. Наприклад:

• He seems to be working now. — Здається, він зараз працює.
• They pretended to be waiting for someone. — Вони прикидалися, що когось чекають.

Доконаний інфінітив (Perfect Infinitive) утворюється за формулою to have + дієслово ІІІ форми. Він вказує на дію, що сталася раніше, ніж дія в основному реченні. Наприклад:

• She was sorry to have missed the lecture. — Вона шкодувала, що пропустила лекцію.
• They expected to have completed the task by that time. — Вони очікували завершити завдання до того моменту.

Perfect Infinitive також уживається після модальних дієслів, коли йдеться про минулі припущення:

• He might have forgotten your message. — Можливо, він забув про ваше повідомлення.

Тривало-доконаний інфінітив (Perfect Continuous Infinitive) утворюється за формулою to have been + дієслово із закінченням -ing. Він показує, що дія почалася раніше й тривала протягом певного часу:

• She seems to have been studying all evening. — Схоже, вона навчалася весь вечір.
• They claimed to have been preparing for months. — Вони стверджували, що готувалися місяцями.

Утворення форм інфінітива в пасивному стані (Passive Voice)

В англійській мові інфінітив може вживатися не лише в активному, а й у пасивному стані, тобто тоді, коли дія спрямована на особу або предмет, а не виконується ними. Пасивні форми потрібні для конструкцій, де важливо підкреслити саме результат або факт впливу ззовні.

Простий пасивний інфінітив (Simple Passive Infinitive) утворюється за формулою to be + дієслово ІІІ форми. Він використовується в тих самих випадках, що й простий активний інфінітив, але фокус зміщується з того, хто виконує дію, на того, хто її отримує. Наприклад:

• She prefers to be invited rather than to invite others. — Вона воліє, щоб запрошували її, а не навпаки.

Доконаний пасивний інфінітив (Perfect Passive Infinitive) утворюється за формулою to have been + дієслово ІІІ форми. Він показує, що дія вже була здійснена над кимось або чимось у минулому. Часто використовується з модальними дієсловами, коли йдеться про припущення, обов’язок або можливість у минулому. Наприклад:

• The documents seem to have been lost. — Здається, документи було втрачено.
• He might have been invited earlier. — Можливо, його запросили раніше.

Вживання повного інфінітива з часткою to

Повний інфінітив (to-infinitive) — це форма дієслова з часткою to. Він часто використовується у щоденному мовленні, формальних текстах та академічній англійській.

Інфінітив для вираження мети (In order to… / to…)

Одне з ключових призначень інфінітива — пояснити, навіщо виконується дія. У таких випадках ми використовуємо форму to + verb, або розширений варіант in order to, якщо потрібно підкреслити ціль або зробити речення формальнішим. Наприклад:

• I woke up earlier to prepare for the meeting. — Я прокинувся раніше, щоб підготуватися до зустрічі.
• She saved money in order to buy a new laptop. — Вона накопичувала гроші, щоб купити новий ноутбук.
• He called me only to apologize and hang up. — Він подзвонив лише для того, щоб перепросити й одразу покласти слухавку.

Конструкція only to вказує на несподіваний, іронічний або розчаровуючий поворот подій.

Список дієслів, після яких завжди вживається to

Є ціла група дієслів, після яких обов’язково вживається повний інфінітив. Вони висловлюють бажання, наміри, плани, спроби, очікування, згоду чи відмову. До таких дієслів відносяться:

• agree to — погоджуватися;
• aim to — цілитися, мати намір, намагатися;
• appear to — виявитися, виявлятися;
• arrange to — врегулювати, домовлятися;
• ask to — просити;
• attempt to — намагатися;
• be able to — могти, бути в змозі;
• beg to — благати, просити;
• begin to — починати;
• care to — мати бажання, хотіти;
• choose to — вибирати;
• claim to — стверджувати, заявляти;
• dare to — мати сміливість, сміти, наважуватися;
• decide to — прийняти рішення, вирішити;
• demand to — просити, вимагати;
• deserve to — заслуговувати;
• dread to — жахатися, боятися;
• expect to — очікувати;
• fail to — не зробити, провалюватися, зазнавати невдачі;
• get to — мати потребу, отримати дозвіл;
• happen to — статися, виявитися;
• hesitate to — не наважуватися, вагатися;
• hope to — сподіватися;
• hurry to — поспішати;
• intend to — збиратися, мати намір;
• learn to — вчитися;
• manage to — зуміти, впоратися;
• need to — мати потребу, потребувати;
• neglect to — нехтувати, не зробити, забувати;
• plan to — планувати;
• prepare to — приготуватися;
• pretend to — прикидатися, удавати;
• proceed to — продовжувати, перейти до;
• promise to — обіцяти;
• refuse to — відмовлятися;
• seem to — мати вигляд, здаватися;
• strive to — докладати зусилля, намагатися;
• swear to — клястися;
• tend to — прагнути, схилятися, мати тенденцію;
• threaten to — залякувати, погрожувати;
• vow to — клястися, давати обітницю;
• wait to — чекати;
• want to — хотіти;
• wish to — бажати, хотіти.

Приклади:

• My children refuse to drink milk. — Мої діти відмовляються пити молоко.
• We agreed to meet at 7. — Ми домовилися зустрітися о сьомій.
• He managed to fix the computer. — Він таки зміг відремонтувати комп’ютер.
• She hopes to get the scholarship. — Вона сподівається отримати стипендію.

Інфінітив з to використовується після дієслів to ask (запитати), to learn (навчитися, дізнатися), to explain (пояснювати), to decide (вирішити), to find out (дізнатися), to want to know (хотіти дізнатися), коли після них стоїть питальне слово what, where, how, when, who:

• We must decide what to do next. — Нам потрібно вирішити, що робити далі.
• I learned how to drive at 18. — Я навчився кермувати в 18.
• He wants to know where to go first. — Він хоче знати, куди йти спочатку.

Вживання після прикметників та конструкцій too / enough

Інфінітив із to часто з’являється після прикметників, що описують емоції, ставлення, реакцію або характеристику людини. Наприклад:

• She was surprised to receive the offer. — Вона була здивована отримати пропозицію.
• It was generous of you to help us. — Це було щедро з вашого боку допомогти нам.
• He is always ready to assist. — Він завжди готовий допомогти.

Окремо виділяються конструкції too + adjective + to + verb та adjective + enough + to + verb, у яких інфінітив пояснює причину або наслідок. Too + adjective + to + verb означає «занадто… щоб…». Наприклад:

• It’s too cold to swim. — Занадто холодно, щоб купатися.
• She is too tired to keep working. — Вона занадто втомлена, щоб продовжувати працювати.

Adjective + enough + to + verb означає «достатньо… щоб…». Наприклад:

• This room is big enough to host the event. — Ця кімната достатньо велика, щоб провести захід.
• He is experienced enough to lead the team. — Він достатньо досвідчений, щоб очолити команду.

Вживання голого інфінітива без частки to

Голий інфінітив (bare infinitive або zero infinitive) — це форма дієслова без частки to, яка вживається у низці граматичних ситуацій і має свої правила.

Правила використання після модальних та допоміжних дієслів

У конструкціях із допоміжними дієсловами інфінітив завжди йде без to. Допоміжне дієслово вже показує час або заперечення, тому інфінітив лишається в початковій формі. Наприклад:

• Shall we dance? — Потанцюємо?
• I don’t understand this text. — Я не розумію цей текст.
• They will finish their project by next Thursday. — Вони закінчать свій проєкт до наступного четверга.

Інфінітив без to вживається після всіх модальних дієслів, за винятком ought to та конструкції have to. Наприклад:

• You shall not pass! — Ти не пройдеш!
• Matthew can run really fast. — Метью може бігати дуже швидко.
• You should have helped that lady. — Тобі слід було допомогти тій жінці.

Ще одним винятком є дієслова dare та need. У ролі модальних вони можуть уживатися без частки to, але коли виступають як звичайні смислові дієслова, тоді потребують повного інфінітива з to.

Дієслова make, let, help та дієслова сприйняття

Після деяких дієслів в англійській мові інфінітив уживається без частки to. До них належать make, let, help, а також дієслова сприйняття see, hear, feel, watch, notice.

Дієслова make та let завжди мають голий інфінітив, тому що виражають вплив на чиїсь дії (make — коли когось змушують щось робити, let — коли дозволяють). Наприклад:

• My mom made me clean the room. — Мама змусила мене прибрати кімнату.
• They let us leave early. — Нам дозволили піти раніше.

Після дієслова help можна вживати як голий інфінітив, так і форму з to. Обидва варіанти граматично правильні й майже не відрізняються за значенням:

• I helped Tom fix the car. / I helped Tom to fix the car. — Я допоміг Тому полагодити авто.

Дієслова сприйняття see, hear, feel, watch, notice використовуються з голим інфінітивом, коли ми говоримо про дію, яку сприймаємо як факт:

• I saw him cross the street. — Я бачив, як він перейшов дорогу.
• We heard the dog bark. — Ми чули, як собака гавкав.

Але якщо хочемо підкреслити процес, тоді обираємо форму дієслова із закінченням -ing:

• I saw him crossing the street. — Я бачив, як він переходив дорогу (саме процес).

Особливі випадки: заперечення, Split Infinitive та конструкції з питальними словами

Особливі випадки охоплюють кілька конструкцій, які не підпадають під стандартні правила інфінітиву в англійській.

По-перше, у запереченні частка not ставиться безпосередньо перед інфінітивом, утворюючи форму на кшталт not to do, not to say, not to forget. Така конструкція використовується, коли потрібно передати відмову, заборону або небажану дію, наприклад:

• He decided not to continue the discussion. — Він вирішив не продовжувати дискусію.

По-друге, інфінітив може бути «розірваним». Це так званий Split Infinitive, коли між to та дієсловом вставляється прислівник чи інше слово. Наприклад:

• She asked him to completely rethink the plan. — Вона попросила його повністю переосмислити план.
• I want to really focus on my English this year. — Я хочу справді зосередитися на англійській цього року.
• They decided to gradually increase the workload. — Вони вирішили поступово збільшувати навантаження.

Що стосується конструкцій з питальними словами what, where, how, when, who у поєднанні з інфінітивом, то вони використовуються тоді, коли людина ще не знає, вагається або шукає правильний варіант дії. У таких випадках інфінітив допомагає передати план, намір або ідею, а не вже виконану дію. Наприклад:

• I don’t know what to say. — Я не знаю, що сказати.
• She hasn’t decided where to go. — Вона ще не вирішила, куди йти.
• Tell me how to start. — Підкажіть мені, як почати.

Висновок

Інфінітив — одна з тих граматичних конструкцій, без якої англійську неможливо уявити. Розібравшись у його формах та правилах вживання, ви зможете впевненіше формулювати свої думки. А якщо хочете системно прокачати граматику, навчитися легко оперувати інфінітивами та іншими конструкціями, запишіться на курси англійської онлайн. Це найзручніший спосіб закріпити знання та перейти від теорії до впевненої практики.