Hat 5644 0

Інтерв'ю з виконавчим директором BrainTV: хто ламає стереотипи про українських IT-шників і навіщо для цього потрібна англійська?

Інтерв'ю з виконавчим директором BrainTV: хто ламає стереотипи про українських IT-шників і навіщо для цього потрібна англійська?

Спілкувалися з Боженою Шереметою, виконавчим директором BrainTV, про канал, який прагне зламати стереотипи, поширити англійську мову та створювати власні унікальні проекти про сферу IT та її представників.

  • Спілкувалися з Боженою Шереметою, виконавчим директором BrainTV, про канал, який прагне зламати стереотипи, поширити англійську мову та створювати власні унікальні проекти про сферу IT та її представників. BrainTV єднає з Enguide віра в те, що українському суспільству потрібні нові знання, інформація для самовдосконалення, дороговкази на шляху до саморозвитку, отож спілкування виявилось цікавим та надзвичайно інформативним. 

    Фото зустрічі надав талановитий фотограф Pavel Vinnik

     

    Розкажіть про Brain TV. В чому особливість проекту? Як виникла ідея створити канал?

    Brain TV – канал, який популяризує сферу IT в Україні та розповідає про українські IT-проекти закордонній аудиторії. Ідея створити канал, який би розповідав про найцікавіше зі світу української IT-індустрії, виникла у грудні минулого року. 25 червня 2016 відзначатимемо неофіційні півроку існування каналу.

    Ідея створити онлайн канал про сферу IT виникла у Володимира Люльки, СЕО Фонда BrainBasket. В мене був досвід роботи в медіа та в IT, у нього була ідея. Я запитала, яким він бачить проект, і сформувала приблизний контент план. Ми зв'язалися з представниками найбільших IT-компаній в Україні: Ciklum, Terrasoft тощо, вони погодились нас підтримати. Запуск також профінансували ControlPay, Jooble та Олександр Борняков.

    З чого починали роботу над проектом?

    Інтерв'ю з Executive Director BrainTV: хто ламає стереотипи про українських IT-шників і навіщо для цього потрібна англійська? 

    Мене взяли на посаду виконавчого директора, хоча на момент запуску в грудні в команді була лише я і Володимир, потім все розкрутилося, проект потребував розширення команди, з'явилось більше людей. Ми позиціонуємо BrainTV як телеканал, щоправда поки не маємо ліцензії і існуємо тільки в онлайн просторі.

    З ліцензією певні труднощі: по-перше, матеріальні – це обійдеться нам десь у 5 000 доларів, по-друге, паперові, оскільки потрібно отримати величезну купу необхідної документації, це приблизно півроку мороки з папірцями. Поки не акцентуємо на цьому увагу, оскільки наша цільова аудиторія дивиться нас в онлайн-форматі. Хоча, оскільки ми орієнтуємось на регіони, позиціонування у ролі телевізійного каналу викликає більше довіри аудиторії.

    Чому акцентуєте увагу на аудиторії з регіонів?

    Люди в регіонах не дуже усвідомлюють, хто такий IT-шник. Але в регіонах величезна кількість розумних талановитих людей, вдячна аудиторія. Їм потрібна ця інформація.

    А щодо закордонної аудиторії? Хто і чому дивиться Brain TV?

    Я працювала журналістом в IT-сфері і постійно стикалась з тим, що закордонні інвестори зауважували «Ви дуже мало про себе говорите». У нас є багато цікавих проектів, талановитих людей, але за кордоном про них не знають. У інвесторів зараз пелена перед очима після усіх подій в Україні, вони не знають, що сюди можна їхати, що тут можна працювати, розвивати проекти.  

    Так, AIN.UA і DOU розповідають про найголовніші події, але, по-перше, вони російськомовні, а по-друге – це не відеоресурси. Ми розповідаємо закордонній аудиторії про IT-досягнення в Україні. Тому контент у нас наполовину англомовний, наполовину україномовний. Деякі передачі від відео донорів – російськомовні.

    Чим контент каналу «чіпляє» аудиторію?

    Інтерв'ю з Executive Director BrainTV: хто ламає стереотипи про українських IT-шників і навіщо для цього потрібна англійська?

    Власне, наша цільова аудиторія визначає контент. Поки він базується на трьох китах: Education,  Information та Entertainment.

    • Education – це різноманітні курси, майстер-класи, корисні матеріали, наприклад, про те, як правильно побудувати бізнес-модель проекту, ми навіть запустили курс англійської мови від відео донора, є курси програмування від українських IT-шкіл.  

    • Information – це новини, наприклад, ми вже запустили пілотну версію новин англійською, яку ви можете переглянути.

     
    • Entertainment – це унікальний контент, розважальні шоу про IT-сферу, які ми плануємо створити. Нас також дивляться люди з досвідом в IT-сфері, отож ми маємо пропонувати їм цікавий контент. Вони не прийдуть до нас за курсами програмування, хіба, можливо, за курсами з удосконалення Soft-скілів.

    Крім того, люди шукають entertainment, ми ж орієнтуємось на створення різних форматів контенту.  Наприклад, ми плануємо створити шоу про світчерів «Мамо, я тепер в IT!» – про людей, які перекваліфікувалися в IT-шників з інших спеціальностей.

    Також хочемо втілити в життя проект «Фабрика рекрутерів». Рекрутер – це не зовсім hr, це більш спеціалізоване поняття. Рекрутери – не IT-шники, але точково вони все знають та орієнтуються в IT-сфері. Хороший рекрутер приносить компанії великі кошти. Найкращих випускників нашої «фабрики», які оволоділи скілами та показали високі результати, ми допомагали б влаштовувати на роботу в компанії-партнери каналу.

    Ще плануємо створити розважальне шоу «IT-Опра», дещо олдскульного формату зі столом, диваном, імпровізацією та жартами, щось на зразок американських розважальних вечірніх шоу, але з нахилом в нашу тематику.

    Успішні телевізійні канали мають тяжіти до отримання прибутків від створення та продажу унікального контенту, аніж від реклами. За контентом майбутнє. 

    Хто працює над створенням контенту?

    Зараз в нашій команді 7 осіб. Генеральний продюсер, журналіст, оператор, менеджер по роботі з партнерами, режисер трансляцій, технічний директор та, власне я, керівник проекту.

     Brain TV взагалі можна вважати такою собі школою TV-production. Нам допомогала волонтер-журналістка, яка тепер разом з нами навчилась і монтувати. Всі роблять все

    Звичайно, це дуже мало, якщо порівнювати, наприклад, з 1+1 (хоча не можна навіть порівнювати), в проектах якого може бути задіяно близько 1000 осіб. Чого вартий один «Голос країни»!  Однак ми працюємо і намагаємось зростати. Нам допомагають волонтери – зі Львову, Дніпра, Одеси, Харкова. До речі, так ми знайшли нашого режисера трансляціїй – він прийшов до нас як волонтер ще в березні і допомагав проводити прямі включення з різних івентів. Зараз уже повноцінний член команди.

    Brain TV взагалі можна вважати такою собі школою TV-production. Нам допомогала волонтер-журналістка, яка тепер разом з нами навчилась і монтувати. Всі роблять все.

    Для створення англомовного контенту потрібна англомовна команда. Наскільки важливим є рівень англійської для людей, що працюють над проектом?

    Я не можу сказати, що кожному члену команди вкрай необхідне знання англійської для роботи над нашим проектом. Оператору, наприклад, ні. Але ми шукали англомовного журналіста для новин та інтерв'ю. І з цим виникали труднощі. Нам потрібна була людина, яка орієнтується в IT і має високий рівень англійської. Знаходили ми, зазвичай, щось одне з двох. Потім зрозуміли, що важливіше – англійська, оскільки поверхневих знань з IT-сфери журналіст зможе набути.

    То як ви знайшли англомовного журналіста?

    З 10 кандидатів лише двоє мали достатній рівень англійської. Для мене це трохи дико – не знати англійську. Причому, кожен з кандидатів говорив, що володіє мовою на рівні B2. Однак, коли я пропонувала поспілкуватися на вільну тему, найпростіше, відповісти на питання, чому вони обрали проект, «Why Brain TV?», то у кандидатів могли виникати труднощі з формулюванням повноцінних завершених речень англійською. Я отримувала відповіді на зразок «Because it is very interesting for me».

     Для мене це трохи дико – не знати англійську.  

    В ідеалі нам потрібна була людина, яка жила, працювала чи навчалася за кордоном. Могли взяти дівчинку, яка певний час жила в США, однак їй не вистачало досвіду, отож ми знайшли журналіста, який, хоч і не мав досвіду роботи за кордоном, але спілкувався з нейтів-спікерами.

    Як щодо сприйняття англомовного контенту аудиторією з регіонів? Та й взагалі українською аудиторією?

    Інтерв'ю з Executive Director BrainTV: хто ламає стереотипи про українських IT-шників і навіщо для цього потрібна англійська? 

    З  самого початку ми планували створювати субтитри для всіх матеріалів. Як для україно чи російськомовних, так і для англомовних. Адже, якщо людина з закордону дивиться англомовні новини про Україну, а потім починається інтерв'ю російською, наприклад, з Євгенієм Сисоєвим, вона нічого не розуміє. Субтитрів нема – це дратує. Субтитри допомагали б і українській аудиторії сприймати англомовний контент, вивчати мову.

    Однак на субтитри поки не вистачає коштів. Власне, тому ми вирішили піти на платформу Спільнокошт вже цим літом. Можна було представити проект на Kickstarter, однак для цього потрібно мати зареєстровану за кордоном юридичну особу. Та й Google Analytics каже, що наша аудиторія переважно українська. Отож ми збиратимемо кошти за допомогою української платформи BigIdea.

    Успішні телевізійні канали мають тяжіти до отримання прибутків від створення та продажу унікального контенту, аніж від реклами. За контентом майбутнє. 

    Кошти, звісно, збиратимемо не тільки на субтитри. В нас немає своєї студії. Звичайно, студії можна орендувати, в Києві з цим проблем нема – були б гроші. Однак потрібно корегувати свій графік відповідно до графіку студій – оскільки вони можуть бути зайняті. Власне, нам потрібно близько 137 тис. на рік для того, аби програми були записані у студії на якісному обладнанні. Нам іноді пишуть «У вас застаріле обладнання, оновлюйтесь». Ми б з радістю.

    Радіємо цифрам – 50 тис. переглядів за квітень–травень, хоч це, звісно, небагато. Однак ми представлені лише на Диван-TV, megogo.net та на сайті. Рентабельність TV-продукції оцінюється рейтингами. Інвестори питають в нас «Які перегляди?». 

    Однак, щоб отримати більше переглядів та охоплення потрібна ліцензія на мовлення в кабелі і супутнику, є ліцензія - можна отримати рейтинги, але на це потрібні кошти. Це нагадує ситуацію зі студентом, якому, аби влаштуватися на роботу, потрібен досвід, а для отримання досвіду потрібна робота. Так і в нас, хочемо отримати спонсорів, питають про рейтинги і ліцензію, а щоб отримати ту ж ліцензію, потрібні кошти 

    Тож які плани виходу з замкнутого кола?

    Нам говорять – міняйте модель, комерціалізуйтеся. Зараз ми «nonprofit» проект. Проте в майбутньому, звичайно ж, проект потрібно буде почати монетизувати. Я бачу BrainTV як комерційну структуру, яка приноситиме прибуток не лише від реклами, а від створення і продажу унікальних форматів. Та й врешті, наша цільова – в онлайні, а не на TV. Ми маємо працювати на неї.

       До представників IT-сфери зараз стереотипне ставлення. Ми хочемо зламати стереотипи.  Популяризувати стиль життя представників сфери IT. 

    До представників IT-сфери зараз стереотипне ставлення. Ми хочемо зламати стереотипи. Серіал «Silicon Valley» чи «The Big Bang Theory» (хоч він і не прямо пов'язаний зі сферою IT) похитнули уявлення людей про айтішників як про гіків-інтровертів. Ми хочемо популяризувати стиль життя представників сфери IT.

    А якщо ринок IT перенасититься? Професія стане занадто популярною?

    Не думаю. Загалом в Україні не таке вже велике тяжіння до IT-сфери. Заважає наша система освіти. Всі професії майбутнього базуються на IT, але в невеликих містах й досі найуспішнішими професіями вважаються економіст та юрист. Я сама економіст за освітою. Люди консервативні, їм не так просто донести, що IT-сфера є однією з найперспективніших, що потрібно вивчати англійську, отримувати досвід за кордоном, де стандарти і вимоги до працівників вищі, підвищувати кваліфікацію і повертатися, створювати щось нове і краще за прикладом із-за кордону в Україні.

    Як щодо останнього івенту – фестивалю de:coded у Львові? Розкажіть про свій воркшоп.

    Я розповідала про те, як стартаперам спілкуватися з закордонними медіа. Я працювала по обидві сторони барикад – була журналістом і працювала в стартапі. Аудиторія воркшопу складалася, в основному зі стартаперів, більшість – локальні, львівські. De:coded – це такий собі інді-фест для молодих представників сфери, не такий хардовий як ITEM, який націлений більше на досвідчених спеціалістів, топ-менеджмент. Труднощі у спілкуванні IT-спеціалістів з представниками медіа виникають завжди, тим паче з представниками закордонних медіа.

     

    Чи є стандартні поради про те, як стартаперу почати спілкування з закордонними медіа?

    Є велика кількість порад з цього питання, однак я спробувала їх структураувати.

    • По-перше, потрібно створити базу медіа. Яким чином? Якщо ви хочете розповісти про свій додаток (наприклад, музичний) західним медіа, варто в пошуку ввести щось на зразок: «music app review». Знаходите матеріали, звертаєте увагу на автора. Якщо ви бачите, що людина пише на вашу тему – вносите її в свою базу.
    • По-друге, краще, аби контакт блогера чи журналіста ви вносили в якусь СRM-систему. Намагаєтеся знайти контакти людини: пошта може бути вказана на сайті чи ні, але сторінку в соцмережах, в тому числі на linkedin.com, знайти не так складно.
    • По-третє, потрібно написати лист. Звичайно, простіше, коли лист більш-менш стандартний, але варто звертати увагу і на те, що до кожного блогера потрібен індивідуальний підхід. 
    • По-четверте, будь-який трекер електронної пошти допоможе вам фіксувати, які листи ваші листи проглянули і скільки разів. Якщо за тиждень відповіді немає – потрібно міняти або тему, або зміст листа, манеру подачі. З 10 адресатів лише 1 або максимум 2 надішлють відповіді. Однак, якщо ви надіслали лише 10 листів – не очікуйте на великий результат. Потрібно надіслати 100 і більше, щоб отримати хоча б до 10 позитивних відповідей і можливо лише 5 діалогів таки дадуть публікацію. В деяких компаніях цим займається окрема людина.
     

    Sales, маркетологи, pr-спеціалісти мають усвідомлювати, що слово, мова – їх зброя і добре, якщо вони мають кілька видів цієї зброї.

    В ідеалі – ця людина не просто добре володіє англійською, а ще й має досвід роботи за кордоном. Оскільки ви можете добре знати англійську, але писати неживою, занадто книжною мовою. Якщо ви мали досвід спілкування у мовному середовищі, ви будете використовувати правильні звороти, ваша мова звучатиме природно. Крім того, написати один хороший лист англійською – це тільки початок роботи. Якщо ви отримаєте відповідь – вам доведеться вести комунікацію, не виключено, що й скайп-дзвінки.

    Sales, маркетологи, pr-спеціалісти мають усвідомлювати, що слово, мова – їх зброя і добре, якщо вони мають кілька видів цієї зброї.

    Які б поради ви дали читачам Enguide, тим, хто шукає курси англійської просто зараз?

    Я ніколи не ходила на курси англійської, я вивчала мову якось органічно. Спочатку у школі, потім отримала грант і навчалась за кордоном. Ходити на курси – добре. Але я думаю, що вивчати мову на курсах – недостатньо. Потрібно оточувати себе англійською. Найкраще, якщо ви оберете для себе конкретну тему, пов’язану з роботою чи хобі і читатимете багато літератури з цієї теми. Вас цікавить фотографія? Читайте блоги відомих фотографів, якими захоплюєтеся. Я читаю «Медіум», там купа історій з життя, порад чи лайфхаків, жива мова. Більшість слів ви зможете зрозуміти з контексту, вивчите необхідну лексику, сленгові вирази – вони теж важливі.

    Звичайно, якщо вам потрібна бізнес-лексика – беріть у руки Oxford Business English Dictionary for learners of English. Бізнес-термінологія оновлюється не так швидко, хоча теж оновлюється. Наприклад, років 30 тому ми навряд чи могли б знати, що означає термін «клік рейт» тощо.

    Я вірю в живі формати вивчення мови. Читайте те, що подобається. Знаходьте відповіді в мережі. Хоча в інтернеті сто людей – сто думок. Дивіться фільми англійською. У вас можуть бути непогані знання, але жахливий акцент. Удосконалюйтесь. Бажаю успіхів!

    Божено, дякуємо, ми також бажаємо успіхів Brain TV та здійснення мрій про власну студію і наплив до неї англомовних журналістів.  

    Коментарі


      Додати коментар