Сполучники в англійській мові: все про правила Conjunctions

Що таке сполучники та яку функцію вони виконують

Conjunctions – це службова частина мови в англійській, яка з'єднує слова, словосполучення та частини складних речень. Вони допомагають встановлювати смислові зв'язки між ними, зокрема виражати причину, умову, час, протиставлення, вибір або наслідок. Наприклад:

• I like tea and coffee. – Я люблю чай і каву (сполучник and з'єднує однорідні члени речення).
• She was tired, but she continued working. – Вона втомилася, але продовжила працювати (сполучник but виражає протиставлення).

Сполучники не називають предметів, дій чи ознак і не виступають самостійними членами речення. Їхня основна функція – поєднувати граматичні елементи та передавати логічні відношення між ними.

Таблиця поширених сполучників з перекладом

В таблиці нижче ми зібрали найпоширеніші сполучники в англійській мові з перекладом.

Сполучник	Переклад
and	і, та
but	але, проте
or	або, чи
nor	і не, ані
for	бо, адже
yet	проте, однак
so	тому, отже
because	тому що, оскільки
if	якщо
unless	якщо не
when	коли
while	поки, у той час як
before	перш ніж
after	після того як
since	оскільки, відколи
until	поки не
as soon as	щойно, як тільки
so that	щоб, для того щоб
both ... and	і ... і, як ... так і
either ... or	або ... або
neither ... nor	ні ... ні
not only ... but also	не лише ... а й

Види сполучників за функцією у реченні

За граматичною функцією сполучники в англійській мові поділяються на три групи:

• сурядні (Coordinating Conjunctions);
• підрядні (Subordinating Conjunctions);
• парні (Correlative Conjunctions).

Кожна з груп має свої особливості використання та виконує певну роль у побудові речень.

Сурядні сполучники: and, but, or та інші

Сурядні сполучники (Coordinating Conjunctions) поєднують однакові за своїми функціями слова, однорідні члени речення, фрази, незалежні речення в єдине складносурядне речення. В англійській мові є сім сурядних сполучників, які можна запам'ятати за абревіатурою FANBOYS:

• for (бо, адже) – вказує на причину;
• and (і, та) – поєднує слова або частини речення;
• nor (і не, ані) – поєднує заперечні твердження;
• but (але, проте) – виражає протиставлення;
• or (або, чи) – вказує на вибір або альтернативу;
• yet (однак, проте) – виражає протиставлення, часто всупереч очікуванням;
• so (тому, отже) – вказує на наслідок.

Розглянемо приклади використання сурядних сполучників у реченнях:

• She bought bread and milk. – Вона купила хліб і молоко.
• I wanted to go for a walk, but it started raining. – Я хотів піти на прогулянку, але почався дощ.
• He was exhausted, yet he continued working. – Він був виснажений, проте продовжував працювати.

Головна особливість сурядних сполучників полягає в тому, що вони поєднують рівноправні граматичні елементи, не роблячи один із них залежним від іншого.

Підрядні сполучники часу, причини, умови та мети

Підрядні сполучники (Subordinating Conjunctions) з'єднують головну та підрядну частини складнопідрядного речення. Підрядна частина залежить від головної та уточнює обставини дії, зокрема її час, причину, умову або мету.

Сполучники часу (Time Conjunctions) вказують, коли відбувається дія або як вона співвідноситься в часі з іншою дією. До них належать:

• when (коли);
• while (поки);
• before (перш ніж);
• after (після того як);
• until (поки не);
• as soon as (щойно).

Наприклад:

• I'll text you when I get home. – Я напишу тобі, коли повернуся додому.

Сполучники причини (Conjunctions of Reason) пояснюють, чому відбувається певна дія або виникає ситуація. Найпоширеніші з них:

• because (тому що);
• since (оскільки);
• as (оскільки).

Наприклад:

• We canceled the trip because the weather was bad. – Ми скасували поїздку, тому що погода була поганою.

Сполучники умови (Conditional Conjunctions) виражають умову, за якої може відбутися певна дія. До цієї групи належать:

• if (якщо);
• unless (якщо не);
• provided that (за умови, що);
• as long as (за умови, що).

Наприклад:

• You can borrow my laptop as long as you return it tomorrow. – Можеш позичити мій ноутбук за умови, що повернеш його завтра.

Сполучники мети (Conjunctions of Purpose) пояснюють, з якою ціллю виконується дія. Найчастіше для цього використовують:

• so that (щоб, для того щоб);
• in order that (для того щоб).

Наприклад:

• They spoke quietly in order that the baby wouldn't wake up. – Вони розмовляли тихо, щоб дитина не прокинулася.

Окрім цих груп, існують підрядні сполучники допусту та протиставлення, наприклад, although, though та even though. Вони допомагають показати, що дія відбувається всупереч певним обставинам.

Читайте також: Різниця між if та whether – як правильно використовувати ці сполучники в англійській мові.

Парні сполучники: both...and, either...or, neither...nor

Парні сполучники (Correlative Conjunctions) складаються з двох взаємопов'язаних елементів, які використовуються разом для поєднання рівноправних частин речення. Вони допомагають підкреслити одночасність, вибір, заперечення або додаткову інформацію.

Найпоширеніші парні сполучники:

• Both ... and (і ... і, як ... так і) – використовується, коли твердження стосується обох елементів.
• Either ... or (або ... або) – вказує на вибір між двома варіантами.
• Neither ... nor (ні ... ні) – заперечує обидва варіанти.
• Not only ... but also (не лише ... а й) – додає інформацію з підсиленням другого елемента.
• Whether ... or (чи ... чи) – використовується для позначення двох можливостей або альтернатив.

Розглянемо приклади:

• Both my brother and my sister speak French. – І мій брат, і моя сестра розмовляють французькою.
• Neither Kate nor Emma knows the answer. – Ні Кейт, ні Емма не знає відповіді.
• I don't know whether she will call or send a message. – Я не знаю, чи вона зателефонує, чи надішле повідомлення.

Під час використання парних сполучників важливо дотримуватися граматичного паралелізму. Елементи, які вони поєднують, мають бути однаковими за граматичною функцією. Наприклад, якщо після either стоїть дієслово, після or також слід використовувати дієслово у відповідній формі.

Читайте також: Both, either та neither – правила вживання та відмінності між цими словами.

Прості, похідні, складні та складені сполучники

За будовою сполучники в англійській мові поділяються на чотири групи:

1. Прості сполучники (Simple Conjunctions) складаються з одного слова, яке не поділяється на окремі значущі частини (and, but, or, if, for).
2. Похідні сполучники (Derived Conjunctions) утворилися від інших слів за допомогою словотворчих елементів або внаслідок переходу слів до класу сполучників (unless, until, supposing).
3. Складні сполучники (Compound Conjunctions) утворені поєднанням кількох основ або інших словотворчих елементів в одне слово (whereas, whenever, wherever).
4. Складені сполучники (Composite Conjunctions) складаються з двох або більше окремих слів, які разом виконують функцію одного сполучника (as soon as, as if, even though, so that, in case).

Сполучникові прислівники: however, therefore, moreover

Сполучникові прислівники (Conjunctive Adverbs) – це слова, які використовуються для встановлення логічного зв'язку між самостійними частинами речення або окремими реченнями. Вони допомагають виражати протиставлення, причину й наслідок, доповнення, послідовність думок та інші смислові відношення.

На відміну від звичайних сполучників, сполучникові прислівники не з'єднують граматично рівноправні частини складного речення безпосередньо. Вони уточнюють логічний зв'язок між висловлюваннями.

До найпоширеніших сполучникових прислівників належать:

• however (однак, проте);
• therefore (тому, отже);
• moreover (крім того, ба більше);
• furthermore (до того ж, крім того);
• nevertheless (проте, попри це);
• consequently (унаслідок цього, тому);
• meanwhile (тим часом);
• otherwise (інакше, в іншому разі).

Розглянемо приклади їх використання в реченнях:

• It was raining; however, we decided to go for a walk. – Ішов дощ, проте ми вирішили піти на прогулянку.
• The hotel is comfortable. Moreover, it is close to the city center. – Готель комфортний. Крім того, він розташований недалеко від центру міста.
• You should leave now. Otherwise, you will miss the train. – Тобі варто вийти зараз. Інакше ти запізнишся на потяг.

Коли ставити кому та крапку з комою

Правила пунктуації зі Conjunctions в англійській мові залежать від їхнього виду та граматичної будови речення.

Якщо сурядні сполучники and, but, or, so, yet та інші з'єднують дві самостійні частини складного речення, перед ними ставиться кома:

• I wanted to go outside, but it started raining. – Я хотів вийти на вулицю, але почався дощ.

Якщо ж сполучник з'єднує окремі слова, словосполучення або однорідні присудки зі спільним підметом, кома не потрібна:

• I bought apples and bananas. – Я купив яблука та банани.

Якщо підрядна частина речення стоїть перед головною, після неї ставиться кома. Це правило стосується, зокрема, конструкцій зі сполучниками if, when, because, although та unless:

• If you have time, call me. – Якщо матимеш час, зателефонуй мені.

Якщо підрядна частина стоїть після головної, кома не потрібна:

• We stayed home because it was snowing. – Ми залишилися вдома, тому що йшов сніг.

Проте кома може використовуватися для виділення додаткової інформації або підкреслення протиставлення. Тому її наявність іноді залежить від змісту речення.

Коли в реченні перелічуються три або більше однорідних елементів, їх розділяють комами. Перед останнім елементом зазвичай стоїть and або or. Кома перед цим сполучником називається Oxford comma і залежить від обраного стилю письма:

• I bought bread, milk, and cheese. – Я купив хліб, молоко та сир.
• I bought bread, milk and cheese. – Я купив хліб, молоко та сир.

Обидва варіанти правильні, проте в межах одного тексту бажано дотримуватися єдиного стилю пунктуації.

Якщо два самостійні речення об'єднуються за допомогою however, therefore, moreover, nevertheless та інших сполучникових прислівників, перед ними ставиться крапка з комою, а після – кома:

• The task was difficult; however, we completed it on time. – Завдання було складним, проте ми виконали його вчасно.

Замість крапки з комою можна поставити крапку й почати нове речення зі сполучникового прислівника:

• The task was difficult. However, we completed it on time. – Завдання було складним. Однак ми виконали його вчасно.

Як відрізнити сполучник від прийменника та прислівника

Деякі сполучні слова в англійській мові мають однакову форму з прийменниками та прислівниками. Щоб правильно їх розрізняти, потрібно розуміти, яку функцію кожна з цих частин мови виконує в реченні.

На відміну від прислівників, сполучники не виступають самостійними членами речення. Вони також не утворюють словосполучень із залежними словами, як прийменники, а використовуються для з'єднання слів, словосполучень і частин речення. Сполучники можуть стояти на початку речення, між частинами складного речення або між однорідними членами.

Розглянемо різницю на прикладі слова before:

• I have never met such a lovely girl before. – Я ніколи раніше не зустрічав такої милої дівчини (before – прислівник).
• Don't jump the queue! I came here before you! – Не лізь без черги! Я прийшов сюди раніше за тебе! (before – прийменник).
• Please brush your teeth before you go to bed. – Будь ласка, почисть зуби, перш ніж лягати спати (before – підрядний сполучник).

Сподіваємося, що наша стаття допомогла вам розібратися у видах сполучників англійської мови та правилах їх використання. Щоб закріпити отримані знання, радимо регулярно практикуватися та складати власні речення з Conjunctions. А якщо ви хочете продовжувати вдосконалювати свою іноземну, зверніть увагу на онлайн-курси з англійської, де зможете вивчати граматику та розвивати мовні навички разом із викладачем.