Щоб правильно будувати речення англійською мовою, недостатньо знати окремі слова. Важливо розуміти, яку роль кожне з них виконує в реченні та до якої частини мови належить. Іменники називають предмети й поняття, дієслова передають дії та стани, прикметники описують ознаки, а прийменники, сполучники й артиклі допомагають зв’язувати слова між собою та робити висловлювання граматично правильними.
У цій статті ми розглянемо, які частини мови (Parts of Speech) існують в англійській, чим вони відрізняються одна від одної, та навчимося швидко визначати їх у реченнях.
Parts of Speech — це групи слів, об'єднані за їхнім значенням, граматичними ознаками та роллю в реченні. У сучасній англійській мові виділяють десять основних частин мови. Їх прийнято поділяти на три групи:
Для наочності розглянемо приклад:
У цьому реченні:
Самостійні частини мови — це слова, які мають власне лексичне значення та можуть самостійно виконувати роль членів речення. Саме вони передають основний зміст висловлювання, тобто називають предмети, дії, ознаки, кількість або вказують на осіб і предмети.
До самостійних частин мови в англійській належать іменник (Noun), дієслово (Verb), прикметник (Adjective), прислівник (Adverb), займенник (Pronoun) та числівник (Numeral).
Іменник (Noun) — це частина мови, яка називає людей, тварин, предмети, місця, явища, речовини або абстрактні поняття. Він відповідає на запитання «Хто?» або «Що?». Наприклад:
За значенням іменники в англійській мові поділяються на власні (Proper Nouns) та загальні (Common Nouns).
Власні іменники (Proper Nouns) називають конкретних людей, географічні об'єкти, країни, міста, організації, свята, дні тижня, місяці та інші унікальні назви. В англійській мові вони завжди пишуться з великої літери. Наприклад:
Загальні іменники (Common Nouns) позначають загальні назви предметів, людей, тварин, професій або явищ. Наприклад:
Крім цього, загальні іменники в англійській мові поділяються на злічувані (Countable Nouns) та незлічувані (Uncountable Nouns).
Злічувані іменники можна порахувати, тому вони мають форму однини та множини. Наприклад:
Незлічувані іменники в англійській мові позначають речовини, матеріали, абстрактні поняття або явища, які не можна порахувати окремими одиницями. Вони не мають форми множини. Наприклад:
Дієслово (Verb) — це частина мови, яка описує дію, процес або стан предмета чи особи. Воно відповідає на питання «Що робити?», «Що зробити?». Саме дієслово є основою присудка й повідомляє, що робить або в якому стані перебуває підмет. Наприклад:
За своїм значенням і роллю в реченні англійські дієслова поділяються на смислові (Main Verbs) та службові (Auxiliary Verbs).
|
Смислові дієслова |
Мають власне лексичне значення й називають конкретну дію або стан |
She writes articles. — Вона пише статті. We live in Kyiv. — Ми живемо в Києві. He sleeps eight hours every night. — Він спить вісім годин щоночі. |
|
Службові дієслова |
Самі по собі не мають лексичного значення, натомість допомагають утворювати часові форми, заперечення, запитання, пасивний стан та інші граматичні конструкції |
I am studying English. — Я вивчаю англійську. She has finished her homework. — Вона вже виконала домашнє завдання. Do you like coffee? — Тобі подобається кава? |
Службові дієслова в англійській мові поділяються на три основні групи:
Прикметник (Adjective) — це частина мови, яка описує ознаку предмета, особи або явища. Він відповідає на запитання «Який?», «Яка?», «Яке?» або «Які?». Наприклад:
За значенням прикметники можна поділити на кілька основних груп.
Якісні прикметники (Qualitative Adjectives) описують властивості або характеристики предметів і можуть утворювати ступені порівняння. Наприклад:
Відносні прикметники (Relative Adjectives) в англійській мові вказують на матеріал, походження, призначення або належність предмета. На відміну від якісних, вони не утворюють ступенів порівняння. Наприклад:
Окрему групу становлять присвійні прикметники (Possessive Adjectives), які вказують на належність предмета певній особі. Наприклад:
Прикметники є незмінними словами, тобто вони не змінюються за родами, числами чи відмінками, як в українській мові. Незалежно від того, чи йдеться про один предмет, чи про декілька, форма прикметника залишається однаковою. Наприклад:
Прислівник (Adverb) — це частина мови, яка описує дію або ознаку. Він відповідає на запитання «Як?», «Де?», «Коли?», «Куди?». Наприклад:
За значенням прислівники поділяються на кілька груп.
Прислівники способу дії (Adverbs of Manner) описують, як саме виконується дія. Наприклад:
Ця частина мови в англійській мові в більшості випадків утворюється від прикметників за допомогою закінчення -ly. Наприклад:
Однак існують і винятки. Наприклад, fast, hard, late мають однакову форму як для прикметника, так і для прислівника.
Прислівники місця (Adverbs of Place) вказують, де відбувається дія. Наприклад:
Прислівники часу (Adverbs of Time) в англійській мові повідомляють, коли відбулася або відбудеться дія. Наприклад:
Прислівники частоти (Adverbs of Frequency) показують, як часто виконується дія. Наприклад:
Прислівники ступеня (Adverbs of Degree) в англійській мові вказують на інтенсивність або міру прояву ознаки чи дії. Наприклад:
Прислівники впевненості (Adverbs of Certainty) виражають ставлення мовця до достовірності інформації. Наприклад:
Займенник (Pronoun) — це частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку або кількість, але не називає їх безпосередньо. Він відповідає на питання «Хто?», «Що?», «Кого?». Завдяки займенникам можна уникати постійного повторення одних і тих самих іменників. Наприклад:
В англійській мові займенники поділяються на кілька груп.
|
Особові займенники (Personal Pronouns) |
вказують на особу або предмет |
I, you, he, she, it, we, they |
|
Присвійні займенники (Possessive Pronouns) |
показують належність предмета |
mine, yours, his, hers, ours, theirs |
|
Зворотні займенники (Reflexive Pronouns) |
використовуються, коли дія спрямована на того, хто її виконує |
myself, yourself, himself, herself, itself, ourselves, yourselves, themselves |
|
Вказівні займенники (Demonstrative Pronouns) |
допомагають вказати на предмет або особу |
this, that, these, those |
|
Питальні займенники (Interrogative Pronouns) |
використовуються для побудови запитань |
who, whom, whose, what, which |
|
Означальні займенники (Defining Pronouns) |
уточнюють або виділяють особу чи предмет |
all, each, every, everybody, everyone, both, either, another, other |
|
Неозначені та заперечні займенники (Indefinite and Negative Pronouns) |
позначають невизначених осіб, предмети або кількість |
some, any, no, none, one, many, much, few, little |
Числівник (Numeral) — це частина мови, яка позначає кількість предметів, їхній порядок під час лічби або номер. Він відповідає на запитання «Скільки?» або «Котрий?». Наприклад:
В англійській мові числівники поділяються на дві групи.
Кількісні числівники (Cardinal Numerals) відповідають на запитання «Скільки?» та називають точну кількість предметів або осіб. Наприклад:
Порядкові числівники (Ordinal Numerals) в англійській мові відповідають на запитання «Котрий?» і показують порядок предметів, людей або подій. Наприклад:
На відміну від самостійних, службові частини мови в англійській не називають предметів, дій чи ознак і не мають самостійного лексичного значення. Їхнє головне завдання — поєднувати слова між собою, допомагати будувати граматично правильні речення та передавати різні смислові відтінки.
До службових частин мови в англійській належать артикль (Article), прийменник (Preposition), сполучник (Conjunction) та частка (Particle).
Артикль (Article) — це службова частина мови, яка вживається перед іменниками та допомагає зрозуміти, чи йдеться про невідомий предмет, конкретний предмет або про поняття взагалі.
В англійській мові існує три види артиклів.
Неозначений артикль (Indefinite Article) a / an використовується лише зі злічуваними іменниками в однині, коли предмет згадується вперше або коли йдеться про будь-який предмет із певної групи. Наприклад:
Означений артикль (Definite Article) the в англійській мові використовується для виокремлення предмета. Він може вживатися як з іменниками в однині, так і в множині, а також із незлічуваними іменниками. Наприклад:
У деяких випадках артикль перед іменником не ставиться взагалі. Це називається нульовим артиклем (Zero Article). Найчастіше він використовується перед власними назвами, назвами мов, країн, навчальних предметів, днів тижня та незлічуваними іменниками, коли йдеться про поняття загалом.
Прийменник (Preposition) — це службова частина мови, яка встановлює зв'язок між словами в реченні, визначає залежності між ними та послідовність подій. Прийменники не змінюються за формою й завжди використовуються разом з іншими членами речення.
За своїм значенням прийменники поділяються на кілька основних груп.
Прийменники місця (Prepositions of Place) вказують, де знаходиться предмет або де відбувається дія. Наприклад:
Прийменники руху (Prepositions of Movement) в англійській мові показують напрямок або маршрут руху. Наприклад:
Прийменники часу (Prepositions of Time) допомагають вказати, коли або протягом якого часу відбувається дія. Наприклад:
Прийменники способу або виконавця дії (Prepositions of Means and Agent) в англійській мові показують, ким або за допомогою чого виконується дія. Наприклад:
Сполучник (Conjunction) — це службова частина мови, яка з'єднує слова, словосполучення або частини складного речення. Вони допомагають показати логічний зв'язок між думками. Наприклад:
За своїм призначенням сполучники в англійській мові поділяються на кілька основних груп.
Сурядні сполучники (Coordinating Conjunctions) поєднують однорідні члени речення або рівноправні частини складного речення. Наприклад:
Підрядні сполучники (Subordinating Conjunctions) поєднують головну та підрядну частини складного речення. Наприклад:
Парні сполучники (Correlative Conjunctions) використовуються в англійській мові парами та поєднують однакові члени речення. Наприклад:
Крім цього, в англійській мові існують сполучникові прислівники (Conjunctive Adverbs), які також допомагають поєднувати окремі думки або речення. Наприклад:
Частка (Particle) — це службова частина мови, яка не має самостійного лексичного значення, але допомагає підсилити, уточнити, обмежити або змінити відтінок значення окремих слів чи всього речення. Частки не змінюються за формою й завжди використовуються разом з іншими членами речення.
За своїм значенням частки поділяються на кілька груп.
Виокремлювально-обмежувальні частки виділяють або обмежують значення слова. Наприклад:
Підсилювальні частки в англійській мові роблять висловлювання більш емоційним або виразним. Наприклад:
Уточнювальні частки конкретизують зміст висловлювання. Наприклад:
Вигук (Interjection) — це особлива частина мови, яка використовується для вираження емоцій, почуттів або реакцій. Найчастіше він зустрічається в усному мовленні, художній літературі, діалогах, повідомленнях і неформальному спілкуванні. Вигуки допомагають передати здивування, радість, захоплення, сум, розчарування, біль або інші емоції. Наприклад:
Вигуки можуть складатися як з одного слова, так і з короткої фрази. Вони здебільшого вимовляються з окличною інтонацією й відокремлюються комою або знаком оклику.
Щоб вам було зручніше запам'ятати всі частини мови в англійській, ми зібрали всю важливу інформацію про них в одній таблиці.
|
Частина мови |
Функції |
Питання |
|
Noun (іменник) |
Називає предмети, осіб, явища та поняття |
Хто? Що? |
|
Verb (дієслово) |
Позначає дію, стан або процес |
Що робити? Що зробити? |
|
Adjective (прикметник) |
Описує ознаки та характеристики предметів або явищ |
Який? Яка? Яке? Які? |
|
Adverb (прислівник) |
Вказує на спосіб, місце, час або інші обставини дії |
Як? Де? Коли? Куди? |
|
Pronoun (займенник) |
Вказує на осіб, предмети або явища, не називаючи їх безпосередньо |
Хто? Що? Кого? |
|
Numeral (числівник) |
Позначає кількість або порядок предметів |
Скільки? Котрий? |
|
Article (артикль) |
Уточнює визначеність або невизначеність іменника |
|
|
Preposition (прийменник) |
Показує відношення між словами, зокрема місце, час або напрямок |
Де? Коли? Куди? Як? |
|
Conjunction (сполучник) |
Поєднує слова, словосполучення або частини речення |
|
|
Particle (частка) |
Підсилює, уточнює або змінює відтінок значення |
|
|
Interjection (вигук) |
Виражає емоції, почуття або реакцію мовця |
|
Правильно визначити частину мови (Parts of Speech) в англійському реченні не завжди просто. Річ у тім, що одне й те саме слово може виконувати різні граматичні функції в реченні залежно від його контексту. Щоб правильно визначити частину мови, скористайтеся кількома простими порадами:
В англійській мові багато слів можуть належати до різних частин мови залежно від контексту. Наприклад, слово work може бути іменником:
Також воно може виступати дієсловом:
Те саме стосується слова book. У цьому реченні воно є іменником:
А в цьому реченні воно вже є дієсловом:
Саме тому визначати частину мови потрібно не за самим словом, а за його роллю та значенням у конкретному реченні.
Найкращий спосіб швидко запам'ятати частини мови — не лише вивчити теорію, а й регулярно застосовувати її на практиці. Читайте англійські тексти, аналізуйте речення, визначайте, до яких частин мови належать слова, та виконуйте граматичні вправи. Такий підхід допоможе краще зрозуміти, як працює англійська мова, і значно швидше закріпити нові знання.
Якщо ж ви хочете навчатися системно, отримувати пояснення складних тем простими словами та постійно практикуватися, варто записатися на курси англійської онлайн. Під керівництвом досвідчених викладачів ви крок за кроком опануєте граматику, розширите словниковий запас, покращите вимову та навчитеся впевнено використовувати англійську в реальному спілкуванні.
Коментарі
Додати коментар
Підтвердіть ваш відгук
Оберіть, будь ласка, соціальну мережу для миттєвої публікації відгуку на сайті Enguide
Підтвердіть ваш голос
Оберіть, будь ласка, одну с соціальних мереж для голосування на сайті Enguide
Підтвердіть Ваш аккаунт
Будь ласка, перейдіть до пошти для підтвердження вашого облікового запису
Привіт, незнайомець :)
За вами помічена підозріла активність, можливість голосування заблоковано на 5 днів.