Три дівчини Пітера Пена

Хлопчик, який вмів літати

Пам'ятаєте історію про хлопчика, який не хотів дорослішати? Він ще з піратами вічно щось поділити не міг і чарівним пилком бавився. Так, це історія про Пітера Пена – одна з найчарівніших казок, на якій виросли цілі покоління британців. Завдяки цій історії формується уявлення про те, якою має бути ідеальна британська дружина. 

У цій історії є все, що робить голлівудські фільми золотоносними:

• сильний і сміливий головний герой, якого підсилили додатковою здатністю польоту (і не ослабили ніякої авторською вигадкою на зразок криптоніту)
• команда друзів і помічників, на фоні якої, не дивлячись на всі його ідіотські вчинки, герой виглядає героєм
• злий і страшний антагоніст з додатковим страхітливим елементом у вигляді гака замість руки
• прекрасні дами, яких потрібно рятувати

Якби я був султан

Чому в дитячій казці відразу три другорядних жіночих персонажа, кожен з яких претендує на роль подружки головного героя? Причому персонажі настільки яскраві, що час від часу затьмарюють один одного. І це, якщо русалок не брати до уваги, що відчайдушно фліртують з усім, що повз пролітає.

 

Складно знайти інший приклад англомовної казки для дітей, в якій би кількість прекрасних дам не обмежувалася однією подружкою головного героя. «Гаррі Поттер» не береться до уваги, оскільки обсяг твору і часові рамки роману припускають велику кількість персонажів. І, як би там не було, дівчат Гаррі Поттера можна порахувати на пальцях однієї руки черепашки-ніндзі. У Тома Сойєра є Беккі Тетчер, яку жодним чином не може затьмарити колишня кохана головного героя – якась Емі Лоуренс.

А у Пітера Пена є фея Дінь-Дінь, яка не надто радіє появі британської дівчинки Венді в Неверленді.

 

Peter thimbled her, and almost immediately she screeched. «What is it, Wendy?»
«It was exactly as if someone were pulling my hair»
«That must have been Tink. I never knew her so naughty before»
And indeed Tink was darting about again, using offensive language.
«She says she will do that to you, Wendy, every time I give you a thimble»
«But why?»
«Why, Tink?»
Again Tink replied, «You silly ass»
Peter could not understand why, but Wendy understood, and she was just slightly disappointed when he admitted that he came to the nursery window not to see her but to listen to stories.

Пітер поцілував її, і в ту ж хвилину вона злякано скрикнула.
«Ти що, Венді?»
«Хтось боляче смикнув мене за волосся!»
«Це, напевно, Дінь. Вона щось сьогодні як ніколи развоювалась».
І точно – це була Дінь. Вона носилася в повітрі і сварилася.
«Вона говорить, що буде смикати тебе за волосся кожен раз, як ти будеш дарувати мені наперсток»
«А чому?»
«Дінь, чому?»
«Дурник ти,» – знову сказала Дінь. Пітер не зрозумів чому, а Венді зрозуміла. І засмутилася. І ще вона дуже засмутилася, коли він сказав, що прилітав до них в дитячу зовсім не заради неї, а щоб послухати казки.

Обидві панночки виявляються не в захваті від того, коли Пітер кидається рятувати принцесу індіанців Тигрову Лілію. Такі пристрасті ніякій Попелюшці не снилися – у тієї проблем зовсім обмаль: сукню гарну знайти. А в Неверленді: скандали, інтриги, розслідування і пристрастні русалки на додачу.

 

Джeймс Метью Баррі і королева Вікторія

Епоха, в яку жив автор казки може пролити світло на сюжетні ходи твору. Джеймс Метью Баррі – шотландець за походженням, романіст, журналіст і той ще вигадник. Історію про Пітера Пена світ вперше побачив на сцені Лондонського театру в форматі п'єси в 1904 році. Незадовго до цієї події, а саме – в 1901 році – завершилася епоха стриманості, високих моральних засад та дотримання правил пристойності в суспільстві, яку іменували не інакше як вікторіанська – за іменем королеви, яка правила в цей період.

До того як дев'ятнадцятирічна Вікторія зійшла на престол, англійців вважали найагресивнішою і нестриманою нацією. Захоплення колоній по всьому світу тільки сприяло підтримці цієї репутації. Вікторіанська епоха створила новий образ типового британця – стриманого охоронця моральних засад суспільства і правил соціального етикету.

Королева Вікторія виявилася далека від того, щоб відстоювати феміністичні ідеали. Швидше навпаки: не дивлячись на те, що сама керувала державою, інших жінок вважала негідними інших занять, окрім дітей, кухні та охорони сімейного вогнища. До речі, Пітер переманює Венді в Неверленд якраз обіцянками дбати про його дім.

 

«And you could darn our clothes, and make pockets for us. None of us has any pockets! »

«Ти б  зашивала наш одяг. Ти б пошила нам кишені. Адже ні у кого немає жодної кишені! »

Саме в період правління Вікторії етикетні норми поведінки в суспільстві піднеслися до рівня законів світобудови. Верхом непристойності став не відведений в сторону мізинець в процесі чаювання.

Єдиним шляхом досягнення щастя для жінки вважався шлюб, а народження дітей і служіння чоловіку – метою життя. Феміністки намагалися відстояти хоч якісь права, але Вікторія разом з обома палатами в уряді (які складалися, ясна річ, з чоловіків) ці спроби успішно попереджала.

Венді і Дінь-Дінь

Чи міг письменник вікторіанської епохи створити інший жіночий образ в своєму творі, крім ідеальної домогосподарки, яка сенсом свого існування бачить прання, прибирання і зашивання шкарпеток? Знайомство Венді і Пітера відбувається завдяки тому, що дівчинка допомагає герою пришити його тінь. А в Неверленді Венді стає берегинею домашнього вогнища і мамою для цілої натовпу друзів Пітера – загублених хлопчаків.

 

Англійське вікторіанське суспільство вимагало дотримання цілого ряду умовностей. Вихована британка – неземне створіння, що повністю позбавлене грубої чуттєвості і ницих пристрастей. Принаймні, так прийнято було вважати. Найневинніші фрази могли бути розцінені як образливі, наприклад, за столом дамі ні в якому разі не можна було пропонувати курячу ніжку – це вважалося верхом непристойності. Британські чоловіки, у пошуках непристойностей, якими їх обділяли дружини, шукали їх у робітничих кварталах. Це не заборонялося.

У робітничих кварталах панувала відносна свобода, а красиві ірландки не втрачали свідомість від двозначних слів або напівнатяків. Саме такою – яскравою, сміливою і розкутою – автор створює маленьку фею Дінь-Дінь, яку і протіставляє вихованій пані Венді.

«Tink, said Peter amiably, «this lady says she wishes you were her fairy»
Tinker Bell answered insolently.
«What does she say, Peter?»
He had to translate. «She is not very polite. She says you are a great [huge] ugly girl, and that she is my fairy»

«Дінь, - сказав Пітер доброзичливим тоном, – ця леді хоче, щоб ти стала її феєю».
Дінь відповіла якоюсь зухвалістю.
«Що вона каже, Пітер?»
Йому довелося перекладати: «Вона не дуже-то вихована. Вона каже, що ти велика і потворна дівчина. І що вона – моя фея».

Про «робітниче» походження феї говорить навіть її ім'я – Tinker Bell. За задумом автора, фея любить лагодити всілякі мідні речі: горщики, каструлі та інше начиння. Не випадково ходила легенда, що образ Дінь-Дінь Дісней списав з Мерилін Монро – такою силою, красою і чуттєвістю віяло від маленької феї. Хоча пізніше стало відомо, що фея малювалася з чудової актриси Маргарет Керрі.

 

Дівчат потрібно рятувати

Один з головних мотивів дитячої казки, особливо – британської дитячої казки – мотив порятунку прекрасної дами. Пітеру доводиться рятувати всіх прекрасних дам, якими обдарував його автор. Екзотичну красуню Тигрову Лілію –від піратів, які захопили в полон принцесу індіанців. Дінь-Дінь – від страшного збігу обставин і отрути, а Венді –майже від кожного жителя Неверленду, починаючи з Дінь-Дінь і закінчуючи русалками, піратами і натовпом друзів головного героя.

 

Але і в цьому випадку Пітеру доводиться дотримуватися правил пристойності. Якщо Тигрову Лілію і Дінь-Дінь він рятує, не замислюючись над тим, що може якось образити їх, то з Венді виникають складності. Її не можна перенесли в будинок – непристойно торкатися леді.

«Let us carry her down into the house,» Curly suggested.
«Ay,» said Slightly, «that is what one does with ladies»
«No, no,» Peter said, «you must not touch her. It would not be sufficiently respectful»
«That,» said Slightly, «is what I was thinking»
«But if she lies there,» Tootles said, «she will die»
«Ay, she will die,» Slightly admitted, «but there is no way out»
«Yes, there is,» cried Peter. «Let us build a little house round her»

«Давайте віднесемо її вниз, в наш будинок,» – запропонував Кудряш.
«Точно, – підтримав його Крихітка. – З тітоньками так і треба чинити»
«Ні, ні, – сказав Пітер. – Не смійте до неї торкатися. З нею треба поводитися шанобливо»
«Я теж так думаю,» – сказав Крихітка.
«Але якщо її залишити тут, вона помре,» – сказав Базіка.
«Точно, помре, – підтримав його Крихітка.  – Тільки виходу все одно немає»
«Є, – заперечив Пітер. – Ми побудуємо для неї будиночок, просто навколо неї».
Тигрова Лілія, дякуючи Пітеру за свій порятунок, наказує індіанцям охороняти його будинок від піратів. Для принцеси індіанців немає нічого неприпустимого в тому, щоб самостійно брати до рук зброю. Дінь-Дінь випиває отруту, ледь не заплативши своїм життям за порятунок нашого героя. Для крихітки-феї ірландського походження не існує слова «непристойно» якщо мова йде про порятунок життя.

Тільки Венді не рятує Пітера. Дівчина з вікторіанської епохи занадто слабка, тендітна і неземна, вона сама потребує захисту. Хоча вона досить сильна для того, щоб готувати, прибирати, займатися дітьми і домом.

 

Вікторіанська епоха канула в Лету. Але не варто забувати про те, що казки формують стереотипне мислення з раннього віку. Дівчата чекають на принца, тому що на нього чекала Попелюшка. А хлопчаки не хочуть дорослішати і впевнені, що дівчина вирішить всі їхні проблеми, займаючись домашнім господарством, тому що так робив Пітер Пен. Так, казки роблять наш світ чарівним. І вони ж перекручують наше уявлення про реальність.

Ми любимо історію про Пітера Пена. А діти – ще й вірять в неї. Це не означає, що казку не варто читати, але аналізувати – безумовно варто. І, звичайно, радіти тому, що за вікном – не епоха королеви Вікторії. 

Мовою оригіналу текст казки підійде для рівня Pre-Intermediate і вище. Приємного читання! Чи перегляду:)