У живому спілкуванні англійською мовою ми рідко обмежуємося короткими й простими реченнями. Часто нам потрібно конкретизувати іменник, об’єднати кілька думок в одну або додати до розповіді важливі деталі. Наприклад, замість «the man» ми кажемо «the man who works at a store». Саме для цього й використовуються Relative Clauses — відносні підрядні речення.
Цю статтю ми присвятили основним нюансам цієї структури та правилам її утворення. Насправді граматична тема Relative Clauses не така складна, як може здатися на перший погляд. Обіцяємо, що після прочитання статті у вас не залишиться жодних питань.
Relative Clauses — це відносні підрядні речення, які додаються до головного речення, щоб змінити чи пояснити іменник, поєднати кілька думок або додати додаткові деталі. Зазвичай Relative Clauses вводяться за допомогою відносних займенників, які англійською мовою називаються Relative Pronouns. До них належать who, which, that, whose, where, when та інші слова. Наприклад:
У цих реченнях частини «who lives next door», «that I told you about» та «where we first met» є Relative Clauses.
Щоб правильно побудувати Relative Clause в англійській мові, важливо не просто знати значення відносних займенників who, which, that, whose, where, when тощо, а й розуміти, коли саме використовується кожен із них. Вибір залежить від того, про кого або про що йдеться в реченні, а також від ролі слова в підрядній частині.
Who використовується, коли йдеться про людей. У реченні цей займенник зазвичай виконує роль підмета. Наприклад:
Відносний займенник whom в англійській мові також використовується щодо людей, але виконує роль додатка. Наприклад:
У сучасній розмовній англійській whom часто замінюють на who.
Відносний займенник whose використовується для позначення належності. Він може стосуватися як людей, так і тварин, а іноді й предметів. Наприклад:
Відносний займенник which в англійській мові використовується для тварин, предметів, явищ, місць або цілих ситуацій. Він може виконувати роль і підмета, і додатка. Наприклад:
That — універсальний відносний займенник, який може замінювати who та which у Defining Relative Clauses. Його використовують і з людьми, і з предметами. Наприклад:
Defining Relative Clauses — це визначальні підрядні речення, які уточнюють, про яку саме людину, предмет, місце чи явище йдеться. Вони стоять відразу після іменника, який пояснюють. При цьому Defining Relative Clause може розташовуватися і наприкінці, і всередині речення. Наприклад:
Головне правило Defining Relative Clauses полягає в тому, що вони ніколи не відокремлюються комами.
У Defining Relative Clauses найчастіше використовуються відносні займенники who, whom, whose, which, that, where та when. Також у деяких випадках відносний займенник можна не використовувати. Це можливо тоді, коли він виконує роль додатка, а не підмета підрядної частини. Наприклад:
Тут підметом Relative Clause є I, присудком — have always dreamed, тому займенник that можна опустити, і зміст речення залишиться незмінним. Однак якщо відносний займенник виконує роль підмета, пропускати його не можна. Наприклад:
У цих прикладах саме who та that є підметами підрядної частини, тому вони є обов'язковими.
Non-defining Relative Clauses — це невизначальні підрядні речення, які додають додаткову інформацію про людину, предмет чи явище. На відміну від Defining Relative Clauses, вони не уточнюють, про кого або про що саме йдеться, а лише повідомляють додатковий факт. Якщо прибрати таку частину з речення, його основний зміст не зміниться. Наприклад:
Як видно з прикладів, Non-defining Relative Clauses в англійській мові завжди виділяються комами з обох боків.
У Non-defining Relative Clauses використовуються відносні займенники who, whom, whose, which, where та when. На відміну від Defining Relative Clauses, тут не можна використовувати that. Також у цьому типі речень не можна опускати відносний займенник, навіть якщо він виконує роль додатка.
Хоча визначальні та невизначальні підрядні речення в англійській мові будуються за схожим принципом, між ними існує кілька важливих відмінностей, які варто запам'ятати. Різницю між цими типами Relative Clauses ви можете побачити в таблиці.
|
Ознака |
Defining Relative Clauses |
Non-defining Relative Clauses |
|
Основна функція |
Уточнюють, про кого або про що йдеться |
Додають додаткову інформацію |
|
Чи можна прибрати підрядну частину |
Ні, зміст речення зміниться |
Так, основний зміст залишиться тим самим |
|
Пунктуація |
Не виділяються комами |
Виділяються комами |
|
Займенник that |
Можна використовувати |
Використовувати не можна |
|
Чи можна опустити відносний займенник |
Так, якщо він є додатком |
Ні, займенник є обов'язковим |
|
Найуживаніші Relative Pronouns |
who, whom, whose, which, that, where, when |
who, whom, whose, which, where, when |
Під час вивчення Relative Clauses багато студентів припускаються однакових помилок. Розгляньмо найпоширеніші з них.
Одна з найпоширеніших помилок під час побудови Relative Clauses — використання зайвого особового займенника.
Якщо Relative Pronoun уже виконує роль підмета або додатка в Relative Clause, додавати після нього особові займенники he, she, it або they не потрібно. Це вважається граматичною помилкою.
В англійській мові багато дієслів і сталих словосполучень вживаються лише з певними прийменниками. Якщо його пропустити, речення стане граматично неправильним або звучатиме неприродно. Наприклад:
У цьому прикладі дієслово live використовується разом із прийменником with, тому його не можна опускати. Щоб уникнути таких помилок, варто вивчати не окремі дієслова, а відразу їхні сталі сполучення з прийменниками, наприклад: look for, pay for, listen to, believe in, depend on, talk about.
Прийменник в англійській мові може стояти і перед відносним займенником, і наприкінці підрядної частини. Обидва варіанти є граматично правильними, однак використовуються в різних стилях мовлення. Якщо прийменник стоїть перед відносним займенником, конструкція звучить більш офіційно та характерна для ділового або академічного стилю. Наприклад:
Якщо ж прийменник переноситься в кінець підрядної частини, речення звучить природніше й набагато частіше використовується в повсякденному спілкуванні. Наприклад:
Для розмовної англійської мови зазвичай обирають варіант із прийменником наприкінці речення, тоді як у формальному мовленні та письмі частіше використовують конструкцію, у якій він стоїть перед відносним займенником.
Розуміння правил побудови Relative Clauses дасть вам змогу будувати граматично правильні речення як в усному, так і в письмовому мовленні. Якщо ви хочете швидше опанувати Relative Clauses та інші важливі граматичні теми, саме час записатися на курси англійської мови онлайн. На них у зручному форматі ви зможете системно вивчати граматику та лексику, розвивати розмовні навички, виконувати практичні вправи й упевнено використовувати англійську в повсякденному житті.
Коментарі
Додати коментар
Підтвердіть ваш відгук
Оберіть, будь ласка, соціальну мережу для миттєвої публікації відгуку на сайті Enguide
Підтвердіть ваш голос
Оберіть, будь ласка, одну с соціальних мереж для голосування на сайті Enguide
Підтвердіть Ваш аккаунт
Будь ласка, перейдіть до пошти для підтвердження вашого облікового запису
Привіт, незнайомець :)
За вами помічена підозріла активність, можливість голосування заблоковано на 5 днів.