Викрадачі ідей у світі магії або хто вигадав Гаррі Поттера?

Ви читали «Гаррі Поттера»? Джоан Роулінг подарувала нам неймовірну історію про школу чарівників. Але раптом цю школу вигадала не вона? Історія про хлопчика-чарівника, який вивчав магію в школі чарівництва, захищав друзів і боровся зі злом, з'явилася за 30 років до видання «Гаррі Поттера».

That hurt

Джоан Роулінг в плагіаті не звинувачував тільки ледачий. Найчастіше – безпідставно, що з легкістю доводили адвокати письменниці. І все ж існує книга, сюжетні лінії і герої якої до болю схожі на історію про Гаррі Поттера. Книга ця належить перу Урсули ле Гуїн, американської письменниці, яка подарувала нам чарівний світ Земномор'я. «Wizard of Earthsea» ( «Чарівник Земномор'я») був виданий в 1968 році. Джоан Роулінг в той час виповнилося три роки.

За мотивами «Wizard of Earthsea» в 2004 році Sci-Fi Channel зняв однойменний фільм. Ось тільки сюжетних збігів між книгою і фільмом менше, ніж між романом Урсули ле Гуїн і Джоан Роулінг. 

Чи читала Роулінг «Чарівника Земномор'я» до написання «Гаррі Поттера»? Цілком можливо. Сама Урсула ле Гуїн не звинувачує британку в плагіаті, та все ж: 

I didn't feel she ripped me off, as some people did. Though she could have been more gracious about her predecessors. My incredulity was at the critics who found the first book wonderfully original. She has many virtues, but originality isn't one of them. That hurt.

Я не вважаю, що вона якимсь чином пограбувала мене, як про це думають деякі люди.Хоча вона могла б виявити більше вдячності до своїх попередників. Мій скептицизм був спрямований на критиків, які відмічали неймовірну оригінальність її першої книги. Безумовно, ця книга має багато переваг, однак оригінальність не можна віднести до їх числа. Це боляче.

Ursula Kroeber Le Guin
The Guardian

 

Хто кого rip off? 

Ідіома «rip off», якщо вірити Oxford Dictionaries, використовується в значенні «пограбувати, обманути, обікрасти». Спробуємо провести паралелі між творами і віднайти істину. 

Знайти школу чарівників 

Гаррі живе у тітки в комірці під сходами, проводячи безрадісні будні за хатньою роботою. Тітка пам'ятає про магічні таланти хлопчика, якого не зміг вбити жахливий чарівник. Мотив раннього прояву магічних здібностей є і в романі Ле Гуїн: Гед – головний герой – рятує рідне селище від загарбників, проявивши неабиякий магічний дар. Після цього батько віддає його на виховання тітці-відьмі. Час спливає, і наші герої відправляються в школу чарівників. В романі Ле Гуїн описаний особливий обряд ініціації – ім'япокладання, завдяки якому герой знаходить справжнє ім'я і вважається повнолітнім. У Джоан Роулінг є схожий обряд – розподіл на факультет за допомогою капелюха. Точніше, Капелюха.

 

Школа чарівників Земномор'я росташована на острові Рок, до неї не так просто потрапити. Нашого героя туди транспортує корабель. А на острові він не відразу знаходить школу, тому що вона прихована від сторонніх очей, веде до неї звичайнісінька хвіртка. Гаррі проходить крізь найзвичайнісіньку стіну на платформі і вирушає в Хогвартс на поїзді. 

Головний зал в обох школах – це камінна кімната зі столами для учнів і вчителів, в якому збираються під час свят або трапез. Сама школа і для Гаррі, і для Геда стає новим домом. Вчителі в обох школах викладають схожі предмети. Майстер Травник розповідає Геду про магічні особливості рослин, Помона Стебль пояснює Гаррі, як вирощувати мандрагору. Майстер Метаморфоз вчить Геда міняти зовнішність речей і людей, професор Макганагал, викладаючи трансфігурація, відкриває ті ж закони магії для Гаррі.  

 

Щоправда, інші Майстри в школі на острові Рок та їх діяльність вкриті мороком таємниці – Ле Гуїн не описує занадто докладно, чим учні займалися на заняттях майстра Вітродуя (заклинателя погоди), майстра Заклинателя, майстра Спритна Рука (мага-ілюзіоніста) і майстра Путівника. Майстер Регент примушує студентів вивчати саги, легенди та історичні записи – схожий предмет є і в школі Гаррі Поттера.

Гаррі з Роном та Герміоною знають, що поруч з Хогвартсом є Заборонений Ліс. Хоча його «заборонність» явно умовна – наші герої бувають в ньому частіше, ніж на заняттях. У школі на острові Рок є Іманентна Пуща – теж заборонена для учнів молодших курсів.

Драко Мелфоя придумала не Роулінг?

У школі наші герої зустрічають друзів і ворогів. Образ першого ворога – аж надто яскравий, щоб не помітити схожі риси. Упевнені в собі представники давніх і багатих родів чарівників Джаспер (у Ле Гуїн) і Драко (у Роулінг) могли б вважати один одного втраченими літературними братами. Мотив суперництва ми бачимо в романах обох письменниць. Тільки в «Гаррі Поттері» – це велика кількість дрібних сутичок з Драко, в «Чарівнику Земномор'я» конфлікт переростає в використання непростимого закляття. 

 

До речі, щодо непростимих (чи неприпустимих) заклять – обидві письменниці вважали, що є магія, з якою не варто грати навіть дуже досвідченим чарівникам. Тільки в світі Гаррі Поттера – це закляття підпорядкування, болю і смерті, у Ле Гуїн – це закляття виклику душі померлого.

Чарівники люблять тварин

Лист з Хогвартса приносить сова. У Гаррі і його друзів є тварини-фамміліари: сови, жаби, коти і щури, а деякі чарівники можуть перетворюватися на тварин за своїм бажанням. Перетворенням на тварин захоплюється і Гед, більш того, у нього є особливий дар спілкуватися з тваринами. Наприклад, тривалий час його єдиним супутником в подорожах залишається отак – звірятко з сімейства гризунів.

Сам Гед вміє обертатися на яструба-перепелятника. І Роулінг, і Ле Гуїн, звертають увагу читачів на те, що чарівник у вигляді тварини не може перебувати занадто довго, його думки можуть змінюватися під впливом тваринного начала. Але у Ле Гуїн анімагія приховує в собі реальну небезпеку: багато чарівників, загравшись в тварин, назавжди залишалися у вигляді тих, на кого перетворилися. У Роулінг анімагія допомагає – наприклад, Сіріус Блек не збожеволів під впливом дементорів і навіть зміг втекти з Азкабану, перетворившись на собаку.

Якщо копати ще глибше – можна провести паралель між вороном верховного мага Неммерля і феніксом Дамблдора, як виявилося, обидва чарівника, обираючи улюбленців, віддали перевагу незвичайним птахам.

Чому Того-кого-не можна-називати не можна називати?

 

Мотив прихованого імені – червона нить у Ле Гуїн. У світі Земномор'я всі приховують свої справжні імена, тому що, дізнавшись ім'я, маг міг здобути владу над людиною. Дізнаватися справжні імена можуть тільки дуже вправні чарівники. У Роулінг Волан-де-Морт теж приховує своє справжнє ім'я – Том Марволо Реддл. Більш того, навіть ім'я, яке він сам придумав, не можна вимовляти вголос.
У світі Земномор'я поклоняються Безіменним богам (хоча багато хто вважає Безіменних – темною силою). Та й Тінь головному герою вдається перемогти, тільки назвавши її на ім'я. 

 

Увага спойлери:

Перемогти Тінь Геду вдалося, тільки поєднавши дві грані своєї душі – світлу і темну, і усвідомивши, що Тінь – це частина його особистості. Гаррі теж тільки у фіналі розуміє, що він – горокракс, який і потрібно знищити. Обидві письменниці наполягають на тому, що спочатку зло потрібно знищити в самих собі (або прийняти його). 

Шрами і прокляття 

Обидва наші героя відзначені шрамами. Більш того – шрами їм залишили вороги, з якими доведеться зіткнутися в майбутньому і перемогти в ім'я порятунку світу. І над Гаррі, і над Гедом висить прокляття. Тільки Гаррі поки не знає, що є горокраксом, а Гед з самого початку розуміє, що відзначений тінню. Тінь і Гед пов'язані нерозривними зв'язком, такий же зв'язок поєднує Волан-де-Морта і Гаррі. 

Чому гине Дамблдор?

Ми пам'ятаємо, що великий чарівник гине на очах у Гаррі, хоча пізніше дізнаємося, що Дамблдор обрав таку смерть свідомо. У будь-якому випадку – він помирає, щоб допомогти Гаррі знайти всі горокракси і нарешті знищити зло. Верховний маг Неммрель рятує Геда від тіні ціною власного життя.

Можна продовжувати перелік без кінця – наприклад, у Геда, як і у Гаррі в школі був кращий друг, а у того – молодша сестричка, яка переживала, проводжаючи їх в небезпечний шлях.

Чи хочемо ми викрити Джоан Роулінг в плагіаті? Ні. Чи хочемо розповісти вам про хорошу книгу про чарівний світ? Так. Любити можна і «Гаррі Потера», і «Чарівника Земномор'я», як і читати їх мовою оригіналу:

• A Wizard of Earthsea
• Harry Potter Series 

Та все ж, ми відчуваємо смуток у словах Урсули ле Гуїн:

Years later, Rowling took the idea and developed it along other lines. She didn't plagiarize. She didn’t copy anything. Her book, in fact, could hardly be more different from mine, in style, spirit, everything. The only thing that rankles me is her apparent reluctance to admit that she ever learned anything from other writers. When ignorant critics praised her wonderful originality in inventing the idea of a wizards’ school, and some of them even seemed to believe that she had invented fantasy, she let them do so. This, I think, was ungenerous, and in the long run unwise. 

Через роки Роулінг узяла ідею та розвинула її іншими лініями. Це не плагіат. Вона нічого не копіювала. Її книга, по суті, навряд чи може бути більш неподібна на мою на стилем, ідеї, за всіма параметрами. Єдине, що дратує мене, це її явне небажання визнати, що колись вона дещо дізналася від інших письменників. Коли недалекі критики вихваляли її неймовірну оригінальність у винайденні ідеї про школу для чарівників, і деякі з них навіть вважали цю ідею – витвором її уяви, вона дозволила їм зробити це. Це, на мою думку, невеликодушно, а в довгостроковій перспективі – нерозумно. 

Ursula Kroeber Le Guin

«Чарівник Земномор'я» зацікавив навіть Хаяо Міядзакі, щоправда анімаційний фільм за мотивами твору зняв його син Горо. Критики сприйняли роботу сина великого режисера неоднозначно, письменниця була не в захваті, про що і розповіла своїм читачам у блозі. Але музика у фільмі Горо Міядзакі – чарівна.

Письменникам важливо відчувати вдячність читачів. А за створення шкіл чарівництва ми вдячні, в першу чергу, Урсулі ле Гуїн як першопрохідцю на цьому шляху. І нехай авторка чарівного світу Земномор'я, якій зараз вже 86 років, якомога рідше вимовляє слова «That hurt».